ПРОФОРІЄНТАЦІЇ У ШКОЛІ

Вибір професії — невід’ємний етап у житті кожного, хто здатен працювати. Рано чи пізно ми всі виходимо на роздоріжжя, щоб серед тисячі шляхів обрати свій, єдиний. Відомий французький мислитель Ф. Ларошфуко говорив: «Ми вступаємо в різні періоди нашого життя, наче немовлята, не маючи за плечима жодного досвіду, хоч би скільки нам було років». Справді, людина набуває досвіду у процесі певної діяльності, але краще це виходить, коли вона має знання (профорієнтаційні). Є безліч тем, за якими можна працювати зі школярами, адже учні мають знати, які є професії, де можна здобути ту чи іншу спеціальність, що для цього потрібно, як займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість — адже це одна з найважливіших умов відчуття життєвої повноцінності.

Якщо людина не знає, до якого порту вона пливе, жоден вітер не буде їй попутним.

Фактори, які необхідно враховувати при виборі професії.

1. Слід перш за все брати до уваги фізичний та психологічний стан людини, її здоров’я. Так, небажано обирати будівельні професії, якщо організм схильний до застудних захворювань і алергічних реакцій; тим, хто має вади зору, не рекомендують професії водія автотранспорту й електронника (доводиться працювати з дрібними деталями), кравчині і закрійника, в’язальниці і гаптувальниці; тим, хто має слабкий вестибулярний апарат, — пов’язані з мореплавством та керуванням літака.

2. Крім стану здоров’я, при виборі професії важливо враховувати темперамент людини. Холерикам протипоказана робота, пов’язана з посидючістю, монотонністю (бухгалтера, оператора, референта тощо) і тривалим нервовим напруженням. А флегматику і меланхоліку не можна обирати професії водія або шахтаря.

3. Має значення здатність людини до адаптації (для професій геолога, шахтаря, підводника, водолаза та ін.).

4. Людина, яка обирає фах, повинна мати повну інформацію про професії — її можна одержати в центрі зайнятості, під час проведення днів відкритих дверей у навчальних закладах, ярмарок професій, у довідковій літературі тощо.

Сенека

Психолог… Багатьом здається — звичайний працівник освіти. Нашим завданням є довести, що це не так. Адже стати справжнім психологом можна лише тоді, коли навчишся прислухатися до поклику свого серця. Природа дає перші цеглинки, а ми будуємо споруду життя, і будуємо по-різному, бо є безліч архітектурних схем, проектів, незвіданих доріг, небачених обріїв. Кожна мить у моєму професійному житті — школа, де я навчаю і вчуся, знайомлю і знайомлюся, розвиваю й розвиваюся, самовдосконалююся. Адже психолог — це сильна особистість, перед якою стоїть одне з головних завдань усесвіту — сприяти збереженню психічного здоров’я дітей — квітів Землі, тому що виховання духовності та загальної культури, розвиток здібностей і творчої обдарованості, формування життєвих цінностей і пріоритетів, моральне становлення та екологічне бачення неможливі без навичок здорового способу життя, вміння долати негативні емоції та правильності вибору професійного шляху.

«Ким ти будеш?». Ще малими на це запитання відповідають, як правило, не задумуючись: льотчиком, артистом, космонавтом, стюардесою, моряком, учителем… Зараз же, коли настає вже -наддять літ, ми відчуваємо, як важко відповісти на таке, здавалося б, просте запитання однозначно.

І справді, дуже нелегко розібратися у такому великому розмаїтті професій. Причому, ця проблема дедалі ускладнюється. У 1926 році нараховувалося близько 10 тисяч професій, у 1991 — понад 50 тисяч, а нині — більше 100 тисяч. Отже, з цієї великої кількості людських справ треба обрати одну. Та є складність — надто багато шляхів, надто широкі обрії.

І тут важливо не помилитися — віддати перевагу тій професії, яка найбільше відповідає здібностям, покликанню, знанням, потенціалу.

Для цього потрібно вивчити «біржу праці», відвідати окремі підприємства, побачити умови праці різних фахівців, ознайомитися з типами професій, медичними протипоказаннями, спеціальною літературою, спробувати себе в певній професійній ролі, що ми і зробили під час проведення тижня профорієнтації у школі.

Коментарi